Основні способи з'єднання елементів трубопроводів

У монтажі важливу роль відіграють якість та види з'єднань трубопроводів. Відповідна конструкція впливає на стійкість та безпеку експлуатації установки. Вибір конкретного способу монтажу залежить від ряду факторів, у тому числі від умов функціонування трубопровідної магістралі (показники тиску, пропускна здатність, температурні умови, вологість, функціональність арматури та багато іншого). Далі розглянемо основні види роз'ємних і нероз'ємних з'єднань труб, поговоримо про їх переваги та недоліки.

Види роз'ємних з'єднань трубопроводів

Цей тип з'єднань використовується в мідних та пластикових установках. Даний спосіб дозволяє здійснити можливу заміну секції, що у разі виходу з ладу або розширення установки дозволяє швидко, зручно та безпечно виконати необхідні роботи.

Фланцеві з'єднання трубопроводів ДСТУ

При фланцевому з'єднанні запірна арматура кріпиться до трубопроводу за допомогою фланця. На кінцях труби є спеціальні втулки, що збільшують її зовнішній діаметр і створюють на кінці своєрідну крайку. Завдяки йому дві ділянки трубопроводу, що створюється, можна з'єднати встик, притиснувши їх фланцями, встановленими на трубах. Вони мають внутрішній діаметр, який відповідає стандартній ширині труби, тому «чіпляються» за гільзи.

Стабільність монтажу досягається внаслідок гвинтів, що з'єднують два фланці. Герметичність забезпечується силою тиску, а іноді й додатковим ущільненням, що використовується у з'єднанні.

Різьбові з'єднання

Різьбові з'єднання бувають:

• циліндричними – тільки з лляним матеріалом, просоченим суриком, оліфою чи іншим складом;
• конічними – ущільнювач при з'єднанні труб не потрібен.

Різьблення, нарізане на трубі та елементах трубопроводу, буває правим або лівим, зовнішнім або внутрішнім, відрізняється кроком і глибиною нарізки. Ці фактори необхідно враховувати під час монтажу двох ділянок трубопроводу.

Штуцерне з'єднання

Штуцерне з'єднання трубопроводів має на увазі на одному кінці накидну гайку, на іншому — зовнішнє різьблення, герметичність досягається за допомогою прокладки. За допомогою такого способу можна монтувати трубопровід із труб невеликого діаметра.

Схема штуцерного з'єднання

Муфтове з'єднання трубопроводів

За такого методу використовується додатковий термопластичний з'єднувач: муфта розміщується у місці з'єднання труб і нагрівається пальниками. Спосіб передбачає вставку розтрубного кінця однієї труби в розтруб на кінці іншої (у місці стику ставляться додаткові елементи ущільнювача). Монтаж такого типу нескладний, а міцність з'єднання висока.

Швидкознімні з'єднання

Даний метод використовується в різних сферах сучасного життя і характеризується високими показниками герметичності та надійності в середовищах, що відрізняються високим тиском. Дозволяє швидко демонтувати та збирати трубопроводи, втулки та інші конструкції.

Робота з цими виробами не потребує будь-яких спеціальних інструментів, знань та навичок.

Види нероз'ємних з'єднань трубопроводів

Технології, що використовуються для створення нероз'ємних з'єднань труб, забезпечують високу якість з погляду герметичності та довговічності. На жаль, недоліком цього рішення є неможливість виконати ремонт чи модифікацію без демонтажу частин установки.

Зварні з'єднання трубопроводів

Метод переважно використовується для труб центрального опалення. Розрізняють кілька способів зварювання труб та трубопровідних елементів. Найпоширенішими є зварювання встик і внапуск.

Термічна обробка дозволяє створити дуже міцне зчеплення, але пам'ятайте, що такий спосіб можна використовувати й для сталевих труб. З'єднання сталевих оцинкованих труб у такий спосіб є поганою ідеєю, оскільки при зварюванні, коли труби стикаються з високими температурами, ушкоджується захисний шар (оцинкування), що, як наслідок, може призвести до оголення сталі й в «сприятливих» умовах – до утворення корозії.

Клейові з'єднання

Склеювання пластикових труб – відмінна альтернатива зварюванню. Воно не потребує спеціалізованих інструментів, контакту з високими температурами, а головне – електрики. Для з'єднання пластикових труб (ПВХ, ПВХ-С або АБС) використовуються однокомпонентні та двокомпонентні клеї. Щоб труби були склеєні правильно, їх необхідно правильно зачистити, щоб поверхня, що стикається з клеєм, зчепилась якнайкраще.

Важливо знати, що склеювання труб слід проводити лише за температури вище 5 °C. В іншому випадку клей вийде занадто густим, і правильно розподілити його буде неможливо.

Розтрубні з'єднання

Принцип даного методу заснований на тому, що діаметр розтруба повинен бути більшим за діаметр труби, яка в нього вставляється. Місце з'єднання ущільнюється способом, що залежить від матеріалу труб, що стикуються. Чавунні труби ущільнюються смоляними складами з наповнювачем або заповнюються цементним розчином, а пластмасові – гумовими кільцями ущільнювачів.

Підсумовуючи, можна сказати, що існують різні типи приєднання арматури до трубопроводу. Важко сказати, який із них найкращий і найдовговічніший. Кожен слід підбирати індивідуально залежно від типу замовлення, матеріалу, з якого виготовлена труба, а також умов її експлуатації.